Вишиванка — поема життя, закодована вічність в узорах...

Рано-вранці, на світанку вишиваю вишиванку.

У зеленім житі буду ворожити.

Попрошу у неба солов’їний щебет,

Попрошу у квітки чарівної нитки,

Тоненької, шовкової, нитки кольорової. 

Полотном біленьким вишию рівненько

Голосну сопілочку і вишневу гілочку,

Пташечку, калину, маму і дитину.

Вийся-вийся, голочко, вишиваю долечку.

Візерунок рясно – буде доля красна.

Я.Яковенко

А в "Кораблику" День Вишиванки - це свято і творчість...